Кургани Дніпропетровщини — сторінка 2

        У Дніпровському Надпоріжжі та Лівобережжі у ІV-ІІІ тис. до н.е. мешкали скотарсько-мисливські племена. У духовному житті та світоглядних уявленнях давніх мешканців міста в цей час відбуваються відчутні зміни. Замість могильників з’являються земляні штучні пагорби — кургани-могили. Кургани втілювали в собі образ Всесвіту, їх напівсферична форма розумілася як небесна сфера, а кам’яне кільце по підошві (кромлех) слугувало кордоном між світом живих та померлих. Кургани були уособленням належності землі предкам, вони неодноразово використовувалися для поховань і містили в собі культові споруди — вівтарі, жертовники, майданчики для відбування тризни. Разом з тим кургани позначали кордони розселення окремих племен, вони простягалися вздовж давніх шляхів, що дає можливість вивчати по них стародавню топографію. Під час розкопок двох величезних курганів під назвою “Близнюки” відкрито близько 30 різночасових поховань. Померлих супроводжували луки та крем’яні стріли, різноманітний посуд та прикраси. У багатьох похованнях дорослих поміщено дитячі, в чому вбачають свідчення існування патріархальної (батьківської) родини, в якій життя й смерть дитини залежали від волі батька.

        У кургані “Сторожова могила” на території Дніпропетровського аеропорту дослідниками знайдений чотириколісний візок, що супроводжував поховання літнього чоловіка. Поява колісного транспорту пов’язується з племенами ямної культури Степу, носії якої за мовною ознакою належали до давньоіндоєвропейської спільноти.

        На початку І тис до н.е. місцевість понад дніпровськими порогами заселяли скіфські племена, з якими пов’язано виникнення першого державного утворення на терені сучасної України.

        Про привабливість Придніпров’я для давніх мешканців свідчить опис, який наводить давньогрецький історик Геродот: “Борисфен (грецька назва Дніпра) дає для худоби найчудовіші і дуже поживні пасовиська, чудову рибу у величезній кількості, вода його дуже приємна на смак… вздовж нього тягнуться чудові орні землі, або росте дуже висока трава, там, де земля не засівається”. Саме на півдні Дніпропетровської області знаходилося легендарне кладовище скіфських царів — так званий Геррос, з якого походять усесвітньо відомі кургани Чортомлик, Товста могила, та ін., які були дійсно “пірамідами степу”.