Сторінка 4 з 5
Ці жахливі події Шевченко описав у своїй поемі « Гайдамаки»:19 червня 1768 року в Умань, після тридцятигодинного штурму, увірвалися гайдамаки. В місті було знищене майже все польське і єврейське населення, включаючи жінок та дітей. Були знищені документи, що узаконювали повинності селян. Щоб врятуватися, дехто з жителів перевдягався в просту одежу й грабував разом з гайдамаками. В історії ця трагедія, залишилась під назвою – “Уманська різня”.
Історик XIX ст. Д. Л. Мордовцев писав, що Уманська різня має повне право зайняти таке ж саме місце в історії масових злочинів людства як “Варфоломіївська ніч” та “Сіцілійська вечеря”.
Однак, не тільки вбивства та грабежі, відбувались в той день. Ще перед штурмом козакам було дозволено вибирати, хто кого захоче, для хрещення в православну віру. Користуючись цим уманські козаки рятували своїх знайомих, інші вибирали собі гарних полячок та єврейок, хтось просто рятував дітей. Для хрещення було наказано зберегти дітей Младановича. Хоча самого коменданта фортеці Гонта власноруч зарубав шаблею. Вісімнадцятирічна дочка Младановича – Вероніка, переживши “уманську різню”, прожила довге життя, в 1827 році вона написала мемуари, в яких оповіла про ті страшні події. Павло Младанович – син коменданта – став, незважаючи на православне перехрещення, ксьондзом.
Після здобуття Умані, гайдамаки проголошують Залізняка – гетьманом, а Гонту – Уманським полковником. Загони гайдамаків продовжують руйнувати Гранів, Теплик, Дашів, Тульчин, Монастирище, Гайсин, Ладижин. Але тим часом в королівстві, наляканому “Коліївщиною” за допомогою російського війська, навели відносний порядок. Польське військо Стемпковського и російський експедиційний корпус полковника Кречетнікова рухаються до Умані.
Не маючи досить сил, щоб подолати Гонту із Залізняком у відкритому бою, Кречетников вдався до хитрощів.
+380972509090